Фехтування — це олімпійський вид спорту та один із стародавніх видів бойового мистецтва, суть якого полягає у веденні бою на холодній зброї. У минулому фехтування використовувалося як самооборона на дуелях. Сучасний вид спорту має іншу мету та суворі правила безпеки, він доступний людям будь-якого віку для розвитку координації та швидкості реакції.
Фехтування — що це і як з'явився цей вид спорту
Якщо говорити простими словами, що таке фехтування, то це мистецтво завдавати ударів або уколів супернику, одночасно ухиляючись від його випадів. Саме слово походить від німецької fechten, що означає "боротися".
Походження бойового мистецтва
Перші згадки про бої на захищеній зброї зустрічаються ще в Стародавньому Єгипті, де проводилися турніри на палицях з металевими наконечниками, а бійці носили захисні маски. Пізніше у Стародавній Греції та Римі фехтування стало обов'язковою дисципліною для навчання легіонерів та гладіаторів.
У Середні віки та епоху Ренесансу фехтування, історія виникнення якого нерозривно пов'язана з еволюцією зброї, перетворилося на привілей аристократів. З появою вогнепальної зброї важкі обладунки пішли в минуле, а на зміну мечам прийшли легкі рапіри та шпаги. Європа поринула в епоху дуелей, а кодекс честі вимагав від дворян віртуозного володіння мечем.
Ближче до ХІХ століття дуелі заради вбивства стали забороняти, і акцент змістився на спорт. З'явилися перші захисні маски та тупі наконечники. У 1896 році фехтування увійшло до програми перших Олімпійських ігор і з того часу жодного разу її не залишало.
Сучасне фехтування — це досить інтелектуальний вид спорту, у якому потрібно бути уважним, щоб помічати найменші рухи суперника, вибирати момент для атаки, і за долі секунди перебудовувати план, щоб не стати ураженим.
Спортивне та бойове фехтування — у чому різниця
Спортивне фехтування і бойове, тобто прикладне, мають між собою певні відмінності та різні цілі:
- Спортивне фехтування — це офіційна дисципліна із чіткими правилами, суддівським оцінюванням та системою підрахунку очок. Суперники виходять на доріжку в масках та захисній формі, завдання їх спорядження — забезпечити абсолютну безпеку спортсмену.
- Залежно від виду зброї — рапіра, шпага чи шабля — зона для ударів суворо визначена, наприклад, лише торс або лише верхня частина тіла. Поштовхи, захоплення та інші тілесні контакти заборонені.
- До зброї та костюмів атлетів підключено датчики. Як тільки наконечник торкається дозволеної зони, на табло миттєво спалахує лампа. Суддя лише контролює дотримання тактичних правил.
Техніка бойового фехтування передбачає повну свободу дій. Зараховуються удари у будь-які частини тіла, включаючи ноги та голову. Правила багатьох турнірів дозволяють елементи рукопашного бою, це удари щитом, захоплення зброї суперника та підніжки. Удари оцінюються суддівською колегією візуально. Очки присуджуються лише за акцентовані, чіткі влучення, які в реальному історичному бою завдали б противнику відчутних втрат. Мета бойової техніки — продемонструвати історичне мистецтво поєдинку, як це було у минулому.
Коментар тренера Sport Life:"Спортивне фехтування — це зовсім не полегшена версія бойового мистецтва, як може здатися на перший погляд. У цих двох напрямках різні швидкості і вимоги до організму. Але вміння поводитися зі зброєю не найголовніше, і щоб опанувати цю техніку, потрібно вміти концентруватися, спокійно думати і контролювати емоції."
Фехтування на мечах та інші види зброї
У розмові часто говорять "фехтування на мечах", але в олімпійському спорті використовують не мечі, а три види зброї: рапіру, шпагу та шаблю. Спортсмени використовують полегшені та високотехнологічні клинки. Перехід від бойової зброї до спортивної відбувався поступово, у міру зникнення жорстких обладунків та заборони на смертельні дуелі.
Особливості кожного виду зброї
Рапіра
Рапіра вважається найточнішим і тактичним видом зброї, нею можна наносити лише уколи кінчиком клинка. При цьому зараховуються лише уколи, нанесені в торс суперника — груди, спина, боки. Руки, ноги та маска є забороненою, неробочою зоною. Коли обидва спортсмени торкаються один одного майже одночасно, суддя визначає, хто почав першим і очко зараховується йому.
Шпага
Шпага теж є колючою зброєю, і очко дається тільки за торканням кінчиком клинка. При цьому тут немає правила пріоритету. Якщо обидва спортсмени встигли завдати укол майже одночасно, система може зарахувати обидва очки. Шпага імітує реальний дуельний поєдинок, а зоною, що вражається, є абсолютно все тіло спортсмена.
Шабля
Це єдина рубально-колюча зброя в сучасному спорті. Очки нараховуються як за уколи, так і за удари лезом. Зона, що уражається, — вся верхня половина тіла вище лінії стегон, включаючи руки і маску. У шаблі діє правило пріоритету атаки, тому суддя оцінює швидкість роботи.
Коли новачок вибирає фехтування як вид спорту для себе, складно визначитися, якій саме зброї краще віддати перевагу. Рекомендується прийти на пробне заняття з кожного виду зброї, адже тільки на практиці стане зрозумілим характер і принцип роботи з нею.
Основи техніки фехтування
Робота спортсмена в дисципліні фехтування — це ювелірно відточена роками техніка. Початок навчання будується не на вмінні першим завдати удару, а на здатності стояти, рухатися по доріжці, зберігати дистанцію і не втрачати контроль над тілом.
Постава та рівновага
Будь-яка дія у фехтуванні починається з правильного положення тіла. Бойова стійка — це вихідна позиція, з якої починається робота у будь-якому напрямку. Правильна стійка дає рівновагу, можливість вчасно піти назад або навпаки скоротити відстань до суперника.
Пересування по доріжці
Поєдинок проходить на вузькій металевій доріжці завширшки до 2 метрів. Тут переміщення можливі лише по прямій лінії — вперед та назад. При русі вперед спочатку йде нога, що стоїть попереду, потім підтягується та, що стоїть позаду. Назад — хід навпаки. Головне правило класичного кроку — стопи не повинні перехрещуватися, щоб спортсмен будь-якої секунди міг зафіксувати баланс.
Атака та захист
Згідно з правилами, будь-яка атака завжди починається з випереджального випрямлення руки зі зброєю у бік суперника, і лише потім підключаються ноги. Також застосовується відбиття клинка супротивника сильною частиною своєї зброї. У фехтуванні існує дев'ять класичних оборонних позицій, які допомагають закривати різні ділянки тіла.
Реакція та координація
В ефективному фехтуванні вкрай важливе бездоганне почуття часу та швидкість реакції. Будь-які мікрорухи суперника можуть стати сигналом до атаки чи захисту. Важливо навчитися відрізняти справжню дію від хибної. Іноді суперник спеціально робить рух, щоб змусити раніше закритися або відійти.
Тільки на початку навчання техніка нагадує набір окремих рухів. Але з часом і з практикою, стійка, крок, захист та атака починають працювати разом, формуючи гарний та витончений вид спорту.
Навчання фехтування для початківців
Навчання фехтуванню доступне кожному без винятків. Процес освоєння майстерності будується послідовно з мінімальним ризиком травм. Безумовно розпочинати навчання варто з професійним тренером, який даватиме посильну та ефективну програму.
На чому будуються заняття фехтуванням
- На початковому етапі зброя спортсменам-початківцям не видається. Перші кілька тижнів присвячені загальній фізичній підготовці, розвитку рухливості суглобів та вивченню теорії.
- Вправи, на яких засновані тренування, можуть здатися простими та знайомими, але саме вони вчать контролювати тіло та правильно рухатися. Для розвитку дрібної моторики та швидкості хватів використовуються вправи з тенісними м'ячами. Спортсмен навчається робити випади по команді, виконувати ігрові завдання на дотримання дистанції та розвиток швидкості реакції.
- Для перших занять фехтуванням достатньо мати стандартну спортивну форму та взуття з плоскою ковзною підошвою. Згодом знадобиться професійне екіпірування, яке виготовляється з надміцних тканин, тому забезпечує повну безпеку спортсмена.
Фехтування виграє тим, що тут на заняттях немає нудного одноманітного навантаження. На тренуваннях потрібно вміти вирішувати різні завдання, багато рухатись та думати.
Чим корисні заняття фехтуванням
Фехтування не можна назвати надто популярним та поширеним видом спорту, але той, хто вибере для себе такі тренування, точно оцінить усі переваги дисципліни та вплив на організм.
- Розвиток стратегічного мислення. Фехтування вчить моментально зчитувати наміри суперника, прораховувати ходи наперед, вміло приховувати свої плани та зберігати холоднокровність.
- Реакція та координація. Спортсмени тренують уміння фізично реагувати на дії опонента за мілісекунди. Ноги рухаються вперед чи назад, а руки ювелірно виконують рухи зброєю.
- Розвиток кардіо системи. Під час стійки та випадів ноги, сідниці та м'язи кора виконують велику роботу. За одне активне тренування можна спалити до 600-700 калорій.
Фехтування формує спортивну струнку фігуру, розвиває витривалість та гарну поставу, а також швидкість мислення та гнучкість розуму, які завжди корисні у роботі, творчості та просто в реальному житті.
Поширені запитання
У якому віці не пізно розпочинати займатися фехтуванням?
Для професійного спорту оптимальний вік — 8–10 років. Але займатися просто для себе можна і в 20, і в 40, і в 50 років.
Чи правда, що шульги мають перевагу в бою?
Так, оскільки для правшів це складні та "незручні" противники.
Наскільки фехтування травмонебезпечний спорт?
Фехтування входить до найбезпечніших видів спорту, випереджаючи за рівнем безпеки футбол, баскетбол і навіть велоспорт.
З якої зброї краще починати новачкові?
Найчастіше тренери рекомендують починати з рапіри чи шпаги.
Чи потрібна спортивна підготовка?
Ні, базову фізичну форму поступово розвивають у процесі занять.
Навіщо до спортсменів ззаду тягнуться дроти?
Це частина електрофіксації — системи, яка допомагає суддям точно визначати, хто завдав укол.