Регбі — це контактний вид спорту, у якому грають дві команди. Головна особливість у грі — наявність овального м'яча, який потрібно занести до залікової зони суперника або забити його ногою у ворота. У цій грі спортсменам потрібен високий рівень підготовки. На полі потрібно виявляти витривалість, вибухову силу та хорошу координацію.
Що таке регбі — визначення та суть гри
Регбі — це всесезонний спорт, яким можна займатися на різних майданчиках. Це може бути натуральний трав'яний газон чи поле зі штучним покриттям. Також це криті спортивні зали та вуличні аматорські локації.
Для гри потрібні дві команди по 7, 9, 13 або 15 осіб та овальний м'яч, який часто називають динею за рахунок схожості форми. Завдання кожної команди — контролювати м'яч, просуватися до цільової зони суперника та заробляти очки. Для цього учасники постійно перебувають у русі — бігають, передають м'яч руками та виконують удари ногами. Перемагає та команда, на рахунку якої найбільше очок.
Чим регбі відрізняється від класичного футболу
У звичайному футболі гравці не можуть переносити м'яч руками. У регбі це є основою гри. Спортсмен ловить м'яч, біжить із ним і віддає передачі своїм партнерам. Є й інші відмінності:
- ворота у регбі мають Н-подібну форму;
- у грі є дозволені силові захвати;
- після деяких порушень призначається битва;
- м'яч можна вибивати ногою вперед;
- для перенесення до залікової зони м'яч необхідно притиснути до землі;
- передачі руками вперед заборонені.
З 2016 року різновид регбі-7 офіційно входить до програми літніх Олімпійських ігор, завдяки чому цей спорт став ще більш активно розвиватися у всьому світі.
Хто вигадав регбі: історія виникнення
Історія цього спорту зародилася у ХІХ столітті в Англії. Починається вона з легенди, згідно якої 1823 року під час футбольного матчу в англійській школі міста Регбі 16-річний учень Вільям Вебб Елліс порушив чинні правила — він схопив м'яч руками і побіг з ним до воріт суперників. Цей вчинок вважається символічним моментом народження регбі. Документальних свідчень, які б дозволяли підтвердити цей епізод, не збереглося.
Найімовірніше, регбі не виникло за єдиний день завдяки одному вчинку. У першій половині XIX століття британські школи грали у різні варіанти футболу за власними правилами. У деяких навчальних закладах дозволялося брати м'яч руками, а в інших основою спорту були удари ногами. Поступово правила школи Регбі оформилися в окремий спортивний напрямок.
Перші офіційні правила: Кембриджські правила 1848
В 1848 студенти Кембриджського університету вперше систематизували правила, щоб випускники різних навчальних закладів могли грати разом.
У 1895 році в англійському регбі стався історичний розкол, здебільшого через фінансове питання. Клуби з півночі Англії, де грали переважно робітники, вимагали компенсації за час, пропущений на заводах через матчі та травми. Південні аристократи відстоювали аматорський статус. У результаті утворилися дві самостійні організації — аматорський регбі-юніон та професійний регбі-ліг.
Перший чемпіонат та статус гри на сьогоднішній день
Коли провели перший Чемпіонат світу з регбі в 1987 році, організований спільно Австралією та Новою Зеландією, гра вийшла на світовий рівень і її комерційний потенціал став беззастережним. Сьогодні Міжнародна федерація World Rugby об'єднує понад 120 країн. Найсильнішими збірними залишаються команди від країн: Нова Зеландія, ПАР, Англія, Ірландія, Франція та Австралія.
Скільки гравців у регбі та їх позиції
Кількість учасників у команді залежить від формату матчу. У регбі-юніон команда складається з 15 осіб, у регбі-7 — із семи, а у регбі-ліг — із 9 або 13. Регбі-юніон (класичне регбі)
На поле виходять по 15 гравців від кожної команди плюс до 8 запасних. Склад суворо поділений на дві групи:
- Форварди (1–8). Основа команди, до якої входять стовпи, хукер, локи, фланкери та восьмий номер. Їхнє завдання — вести боротьбу у сутичках, боротися за м'яч у коридорах та пробивати оборону суперника.
- Беки або захисники (9–15). Це півзахисник бою 9-й номер і півзахисник пасу 10-й номер — мозок команди, що розігрує комбінації. Центри, крайні вінги та фулбек (останній захисник) відповідають за фінти, тактичні удари ногами та швидкі заноси.
Регбі-7 (олімпійський формат)
У регбі-7 на поле виходять сім спортсменів від кожної команди. Матч проходить на такому ж великому полі, як класичне регбі, тому вільного простору значно більше. У команду входить 3 форварди та 4 беки.
На відміну від класичного регбі матч короткий, триває лише 7 хвилин. Гра проходить у високоінтенсивному темпі зі швидким переходом між атакою та захистом.
Регбі-ліг
У регбі-ліг одночасно грають по 13 осіб, і це окрема спортивна дисципліна зі своїми правилами. Одна з головних відмінностей стосується продовження гри після захвату. Команда отримує обмежену серію володінь м'ячем, після яких має передати його супернику, якщо не набрала очки та не втратила його раніше.
Правила регбі: основи, які потрібно знати
У грі досить багато правил та особливостей, але у всьому можна розібратися. Важливо зрозуміти основні принципи — куди можна передавати м'яч, як виконується захват, за що нараховуються очки і навіщо потрібні сутичка з коридором.
Поле та м'яч
- Розмір поля. Довжина ігрового простору — до 100 метрів, ширина — до 70 метрів.
- Залікова зона. Це додаткові майданчики глибиною від 10 до 22 метрів за лінією воріт.
- Овальний м'яч. Перші м'ячі для гри зшивалися зі свинячих сечових міхурів, що мали природну овальну форму, а зовні їх обшивали шкіряною оболонкою. Але сьогодні використовується синтетичний овальний м'яч, зручний для захвату руками. Саме така його форма створює цікаву траєкторію відскоку від газону.
Як набираються очки
Спроба — 5 очок
Спроба зараховується, коли гравець правильно переносить та приземлює м'яч у заліковому полі суперника. Просто перетнути лінію з м'ячем недостатньо. Його необхідно контрольовано притиснути до землі.
Реалізація — 2 очки
Після спроби команда одержує право на удар по воротах. Його виконують з лінії, що проходить через місце приземлення м'яча.
Штрафний удар — 3 очки
За певні порушення суперника команда може обрати удар по воротах. Результативний штрафний приносить три очки.
Дроп-гол — 3 очки
Дроп-гол виконується під час відкритої гри. Спортсмен випускає м'яч із рук, дає йому торкнутися землі та одразу завдає удару ногою. Якщо м'яч проходить між стійками над поперечиною, команда отримує три очки.
Ключові правила гри
- Пас лише назад. Руками м'яч передається виключно назад або паралельно до лінії воріт.
- Удар ногою. Нігою м'яч можна вибивати у будь-якому напрямку, у тому числі вперед.
- Такл (захват). Дозволено захоплювати лише того гравця, який тримає м'яч, і строго нижче рівня плечей.
- Після захвату. Гравець, який опинився на землі, повинен негайно відпустити м'яч. Після цього починається боротьба за м'яч ногами та корпусом.
- Сутичка. Це силове протистояння 8 на 8 форвардів для відновлення гри після незначних порушень.
- Коридор. Якщо м'яч повністю перетинає бічну лінію, гра поновлюється коридором. У цьому випадку гравець однієї команди вкидає м'яч між суперниками, щи вишикувались у дві лінії. Учасники можуть підстрибувати за м'ячем, а їхні партнери мають право безпечно підтримувати та піднімати спортсмена, що стрибає.
Скільки триває матч з регбі
Тривалість гри залежить від формату змагання:
Регбі-юніон
Стандартний дорослий матч триває 80 хвилин та ділиться на два тайми по 40 хвилин. Перерва між таймами становить від 10 до 15 хвилин максимум. Під час гри суддя може зупинити секундомір для перегляду відеоповторів та надання медичної допомоги, і через це час матчу збільшується до 90-110 хвилин.
Регбі-7
Гра складається із двох таймів по 7 хвилин. Перерва становить лише 2 хвилини. У підсумку весь матч триває близько 20-25 хвилин. Завдяки цьому за один день на одному стадіоні можна переглянути кілька матчів.
Регбі тренування: що розвиває цей вид спорту
Тренування з регбі відмінно розвивають серцево-судинну систему, м'язи ніг, спини, плечового пояса та корпусу. Це відбувається тому, що гравець постійно перебуває в активному русі, виконуючи помірний біг, потім спринти з коротким періодом відновлення.
На заняттях тренер навчає спортсмена правильно падати, групуватися, тримати удар та розподіляти власну масу під час зіткнень. При цьому потрібно вчитися зберігати холоднокровність, миттєво приймати рішення та брати на себе відповідальність навіть під час сильної втоми.
Діти можуть вчитися грі вже в 6–8 років, починаючи з безконтактного тег-регбі, де з правил виключені захвати, і вся гра будується більше на розвитку швидкості та спритності.
Регбі у Sport Life: чи можна спробувати
У тренажерних залах Sport Life не передбачені поля для гри в регбі, але тут є всі умови для функціональних тренувань, які допоможуть розвинути вибухову силу, швидкість та витривалість. Це корисно досвідченим гравцям і тим, хто цікавиться спортом і грає в аматорських командах.
Безумовно, навантаження на тренуваннях має відповідати рівню підготовки спортсмена, тому рекомендується займатися з персональним інструктором, який складе програму вправ, щоб зміцнити м'язи, розвинути швидкість рухів і реакції майбутнього гравця.
Часті питання (FAQ)
Регбі — небезпечний вид спорту?
Гра передбачає контактну боротьбу, під час якої завжди є ризик отримати забої. Проте для спортсменів діють суворі правила, дотримання яких контролює суддя
Чим регбі-юніон відрізняється від регбі-ліг?
У регбі-юніон грають складами по 15 осіб, а у регбі-ліг на поле виходять по 13 гравців
Чи можна грати у регбі без фізичної підготовки?
Будь-яка гра починається з навчання та підготовки. Відвідувати тренування можна без досвіду та навичок, усьому навчить тренер з нуля
Регбі — це олімпійський вид спорту?
Так. До сучасної олімпійської програми входить формат гри регбі-7
Скільки очок дається за спробу у регбі?
У регбі-юніон спроба приносить п'ять очок
З якого віку можна віддати дитину до регбі?
Діти можуть розпочинати навчання з 6-8 років
Хочете розвинути фізичні якості регбіста — силу, швидкість та витривалість? Запишіться на тренування у Sport Life — тренер складе програму функціональної підготовки під ваші цілі.